- неспроможний
- [неиспромо/жнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
неспроможний
Смотреть что такое "неспроможний" в других словарях:
неспроможний — а, е. 1) з інфін. Який не може зробити що небудь, безсильний у чомусь. 2) Позбавлений доказовості, обґрунтованості; не зовсім переконливий. 3) Який не має потрібних властивостей, якостей і т. ін … Український тлумачний словник
неспроможний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпорадний — (неспроможний що н. зробити), безсилий, безрадний … Словник синонімів української мови
беззахисний — 1) (який не має захисту, неспроможний себе захистити), безборонний, безпорадний; незахищений (не готовий до оборони, захисту) 2) (неспроможний своїми силами впоратися з чим н., який потребує допомоги), беззбройний (який не може захистити себе в… … Словник синонімів української мови
безсилий — 1) (який не має фізичної сили), немічний, слабкий, кволий, знесилений, знеможений 2) (неспроможний що н. зробити), безсильний, безвладний, без(по)радний, нездатний, неспроможний … Словник синонімів української мови
нездатний — (на що, до чого, з інфін. який не має якостей, властивостей, потрібних для чого н.), нездібний (до чого, з інфін.); неспроможний, безсилий, безсильний, безвладний, не в силі (силах), не у змозі (спромозі) (з інфін. який хоче / повинен, але не… … Словник синонімів української мови
безборонний — а, е. 1) На якого не поширюється заборона; не пов язаний з перешкодами; вільний. 2) Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний … Український тлумачний словник
безпорадний — а, е. Неспроможний своїми силами впоратися з чим небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. || Який виражає безпомічність. || перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір). Безпорадне становище … Український тлумачний словник
безсилий — а, е. 1) Який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений. 2) Нездатний або неспроможний що небудь зробити, подолати … Український тлумачний словник
важкогорючий — а, е. Який неспроможний легко горіти … Український тлумачний словник
